П а в л і кМ о р о з о в.Це знають ще у яслах малі діти, Що лучше перебдіть, ніж недобдіти. Катаймо на сосну, стягнем його за яйця І спитаєм документа. А як не покаже, То почнемо пиздить. Ото натішимся Я пиздити люблю людей, також Жінок, курей, свиней, собак. Особєнно Я кошенят люблю топити. Як приємно: Сидиш собі спокійно на відрі і палиш люльку, А воно маленьке і дурне все тичеться у сраку. Так хорошо, що пісню заспіваєш. А потім їх лопатою порубиш на шматочки Та й викинеш к хуям. Нєт, все-таки Природу я люблю, і родіну, березку і рябіну Люблю я куст ракіти над рікой. Ф і л і н.( з дерева )Край родной, навек любимый, Где ж найдешь еще такой. В ч и т е л ьа т е ї з м у.От бачиш! Наші там. А ти: Кругом шпіони. Это снайпер, молодой боец. П а в л і к.( бере в руку здоровенну ломаку ) А як шпіон -- тогда йому піздєц.
Павлік кида снаряд Філіну в голову, Філін пада з страшним стуком, як мішок з говном.
П а в л і к.( бере Філіна за ноги. Передразнює вожатого ) Снайпер, молодой боец, А как же! Прямо ворошиловський стрілок.
Павлік з розмаху пиздить важким Філіном об берізку, якій зовсім недавно признавався в любві. Берізка ламається.
В ч и т е л ьа т е ї з м у.( до дітей )Діти, Сейчас мы всє хором плюнем на цього Філіна: Раз-два-три!
Діти хором плюють і сразу ж запевають веселу пісню про кузнечіка. Обряд очищения на цьому заканчивається, і загін, ламаючи на своєму пути дерева, суне в тайгу, залишаючи за собою дохлого Філіна, поламану берізку, бички, консєрвні банки і гондони. М'якою тигристою ходою входить Г е н е р а лВ л а с о в. На ньому красиві сині галіфе, шашка і папаха.
В л а с о в.(поміча Філіна)От, блядь! Таки, мудак, нарвавсь!
І знов я без связного залишився. А ебаний Канаріс, мудозвон, Пиздить в своїй їбучій шифрограмі, Що Філіну Залізного Хреста присвоїв Фюрер, Мабуть, вже посмертно.
Власов підніма Філіна за ноги. Ну шо, подлюка, ще не охладєл? Ф і л і н.(відкрива одне око)Канаріс не піздєл? Г е н е р а лВ л а с о в.Шоб ти сказивсь, ушастий долбоеб! Так налякав, що я ледь не усрався В свої красиві нові галіфе І нову вещь красіву чуть не спортив. Докладивай мерщій.
Думаю есть смысл сменить тему разговора и вернуться к названию темы...
Я хотел бы тебя заласкать вдохновением, Чтоб мои над тобой трепетали мечты, Как стремиться ручей мелодическим пеньем, Заласкать наклонившихся лилий цветы, Чтоб с каждым нахлынувшим новым мгновеньем Ты шептала: «Опять! Это – ты! Это – ты!»
О, я буду воздушным и нежно-внимательным, Буду вкрадчивым, - только не бойся меня, И к непознанным снам, так желанно – желательным, Мы уйдем чрез слияние ночи и дня, Чтоб угаданный свет был как будто гадательным, Чтоб мы оба зажглись от того же огня!
Я тебя обожгу поцелуем томительным, Несказанным – одним – поцелуем мечты, И блаженство твое будет сладко-мечтательным, Между ночью и днем, у заветной черты, Чтоб, закрывши глаза, ты в восторге мучительном Прошептала: «Опять! Ах, опять! Это – ты».
Добавлено в 16:50 Надеюсь последний пост всем понятен ))))))))
A можно на другую тему чуть. vvo Ты уже третий стих запостил без указания авторства.Если это твое - ставится цопик ,а если нет ... Во - первых не очень красиво писать "не мае" ,можно же поиском пройтись и найти чье. И для "не авторских стихов" есть специальный топик - зачем же здесь выкладывать в чужом ,авторском ,заметь, топике.
Неправильный ответ. Исправляй. Не исправишь - удалю. На будущее: заводи собственный топик и пости туда кого хочешь. Требование по указанию авторства не отменяется и в собственном топике.
Только зарегистрированные и авторизованные пользователи могут оставлять комментарии. Авторизуйтесь, пожалуйста, или зарегистрируйтесь, если не зарегистрированы.
1 Пользователей читают эту тему (1 Гостей и 0 Скрытых Пользователей)
Теперь у меня на этом фоне всё суппер!!!! 
))))))))
вот тя прет седня
yaplakal.com